привід

I пр`ивід

-воду, ч.

1) Підстава (справжня або вигадана), причина яких-небудь дій, вчинків. Давати привід.

••

З при́воду чого, якого — у зв'язку з чим-небудь.

Під при́водом чого, яким — приховуючи справжню мету дії, вчинку.

2) тех. Пристрій для приведення в дію якої-небудь машини чи механізму.

••

Гальмівни́й при́від — сукупність пристроїв гальмівної системи, які забезпечують передачу енергії від її джерела до гальмівних механізмів.

При́від маши́ни — система, що складається з двигуна та пов'язаних з ним пристроїв, для приведення в рух одного чи кількох твердих тіл.

3) діал. Провід (у 2 знач.).

4) перев. у сполуч. зі сл. давати, діал. Приклад.

5) діал. Притулок (у 1 знач.).

II прив`ід

-во́ду, ч., юр.

Примусова доставка до слідчого, прокурора або суду обвинуваченого, свідка, потерпілого, що ухиляються без поважних причин від добровільної явки за викликом у призначений строк.